Якщо дитина рано почала тримати голівку, це тривожна ознака

За стандартами, що склалися, дитина повинна тримати голову з 3 місяців. Найчастіше так і відбувається. Проте бувають винятки з правил, і малюк починає впевнено тримати голівку мало не з народження. Це привід для занепокоєння.

Якщо дитина з’явилася легко і без пологових травм, головку вона може почати тримати вже з 2-3 тижнів. Але так відбувається рідко, оскільки уникнути пологових травм досить складно.

В окремих випадках, незважаючи на те, що пологи були тяжкими, дитина починає тримати голівку дуже рано – до 1 місяця. На жаль, це не позитивна ознака – дитина не випереджає нормальні темпи рухового розвитку, а страждає від перенапруги шийного відділу, так званого м’язового тонусу. Чи це так – належить з’ясувати неврологу на першому огляді малюка.

Як правильно оглядати малюка?

Щоб не помилитися у висновках, оглядати дитину потрібно в той момент, коли вона спокійна. Головне, не робити різких рухів і пам’ятати про те, що на стан тонусу у немовлят впливає положення голови: якщо повернути її вліво, ліві ручка та ніжка розігнуться, а праві зігнуться, і навпаки.

Зверніть увагу, наскільки активно рухається малюк і чи симетричні його рухи. У разі порушення тонусу вони можуть бути уповільненими або, навпаки, різкими, кидковими.

У нормі тонус м’язів у новонароджених дещо підвищений. Однак, якщо одягаючи малюка, ви помітили, що його ніжки важко зігнути і розвести, зверніться до лікаря. Другий важливий момент: поставте дитину на ніжки і поспостерігайте, чи не перехрещує вона стопи і чи не спирається на пальці. Поділіться спостереженнями з лікарем.

Неправильні, а точніше, не властиві віку, положення можуть означати початок проблем. Наприклад, якщо з народження дитина впевнено тримає голову, це означає, що розгинальний тонус м’язів спини настільки високий, що голова стала закидатись.

Що означає, якщо у дитини підвищений м’язовий тонус?

По-перше, це не хвороба, а один із проявів неполадок у роботі нервової системи. По-друге, є кілька причин появи гіпертонусу.

1. У малюків перших місяців життя збільшення тонусу м’язів найчастіше є симптомом перинатальної енцефалопатії (ПЕП). Її головна причина — гіпоксія, тобто кисневе голодування мозку та інших органів і тканин ще ненародженого малюка. Вона може виникнути через:

  • хронічні хвороби мами: проблеми із нирками, печінкою, серцево-судинною системою; ендокринних порушень чи інфекцій (хламідіозу, токсоплазмозу, герпесу);
  • важкі пологи;
  • шкідливі звички (куріння, прийом заспокійливих), неправильне харчування чи шкідлива ​​робота майбутньої мами.

Порушення м’язового тонусу через ПЕП можуть бути легкими (зберігатися протягом двох місяців), середніми (від двох місяців і довше) і тяжкими, коли відновлювальний період займає більше року.

2. Як ми вже зазначали, поява гіпертонусу буває пов’язана з травмою, отриманою під час пологів. У цьому випадку проблеми зосередяться у певній ділянці тіла – наприклад, у правій руці та нозі або відразу в обох ніжках.

3. Ще одна причина гіпертонусу – гемолітична хвороба новонародженого, що розвивається через несумісність резус-фактору мами та малюка.

Що робити при гіпертонусі?

Завдання невролога під час огляду – уточнити причину появи порушень м’язового тонусу та призначити лікування. Він визначить, коли його краще почати, як довго продовжувати і чи треба повторювати.

Як правило, до курсу лікування входить:

  • масаж;
  • лікувальна фізкультура;
  • фізіотерапія;
  • у деяких випадках призначають ліки: стимулятори обмінних процесів у нервовій системі, вітаміни В1, В6, В12, глютамінову кислоту, судинні препарати.

Що не можна робити при гіпертонусі у дитини?

  • пірнати, якщо ви відвідуєте уроки плавання від народження;
  • робити динамічну гімнастику, оскільки вона має тонізуючу дію;
  • виконуючи зарядку, робити пасивні рухи в ручках і ніжках «через силу».

https://moieptashenia.com/