Вагітність – це час, коли жінка має перебувати у спокої і в гармонії із собою.
Та хіба можливо бути спокійною, коли довкола тебе чути вибухи, а десь поблизу – чергу автомата?
Киянка Вікторія Бондаренко, яка перебувала на 37 тижні вагітності, не могла відчувати себе в безпеці за таких умов, тому з чоловіком прийняла рішення утікати з рідного Києва.
Найважче було дочекатись евакуаційного поїзда на вокзалі – на землі без їжі і води, під звуки обстрілів та гудіння сирени. Поїзда дочекались, хоч він прийшов із запізненням на кілька годин, але це було те місце, де жінка відчула себе в безпеці уперше за три доби.
Спочатку приїхали до Львова, а потім автобусом до Івано-Франківська.
Вікторія одразу стала на облік до лікаря в жіночу консультацію Міського клінічного перинатального центру. Та постійний стрес призвів до погіршення самопочуття і жінку поклали на зберігання в стаціонар закладу.
Через чотири дні Вікторія стала краще почуватись і її виписали додому. А 25 березня у зв’язку з медичними показами Вікторії зробили плановий кесарів розтин. Так на свій з’явилась маленька Меланія, якій зараз 3 дні.
«Я дуже вдячна Івано-Франківському міському перинатальному центру за те, що мене тут гарно прийняли, оточили турботою та зробили усе, щоб донечка Меланія народилась здоровою. Сподіваємось, що війна сюди не дійде й Івано-Франківськ довго залишатиметься безпечним містом для всіх нас», зазначила Вікторія.