Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — система організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції.
Жінки стикаються з багатьма унікальними проблемами зі здоров’ям, пов’язаними з репродукцією та сексуальністю, а це третина всіх проблем зі здоров’ям, що виникають у жінок у репродуктивні роки (у віці 15-44 років). Гінекологи налічують багато видів захворювань жіночої статевої системи, проте одним з найкричущих є рак. Рак – це загальне позначення більше 100 хвороб, які можуть вражати будь-яку частину тіла.
Розглянемо види раку, які можуть вражати жіночу статеву.
Рак молочної залози (РМЗ) займає 1-ше місце у загальній структурі злоякісних пухлин серед жінок. Захворюваність коливається від 50-60 на 100 тис. жіночого населення. В структурі онкологічної захворюваності в Україні РМЗ займає перше місце. Щорічно в Україні реєструється понад 16 тис. нових випадків РМЗ, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Щороку помирає понад 7,8 тис. жінок, з них понад 20 % — в репродуктивному віці. Рівень захворюваності на РМЗ за останні 30 років зріс в 2,5 рази, щорічний приріст при цьому складає 7,1 %.
Рак шийки матки є четвертим за поширеністю онкологічним захворюванням серед жінок. Усі жінки мають ризик розвитку раку шийки матки. Найчастіше недугу виявляють у жінок старше 30 років.
Тривале інфікування певними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) є основною причиною раку шийки матки. ВПЛ — це поширений вірус, який передається від однієї людини іншій статевим шляхом.
Рак шийки матки супроводжується серйозними супутніми захворюваннями: так, у жінок, що живуть із ВІЛ, у чотири рази вища ймовірність розвитку раку шийки матки, причому в більш молодому віці, а в жінок, інфікованих вірусом папіломи людини, удвічі вища ймовірність інфікування ВІЛ.
Рак яйника є одним з найбільш підступних новоутворень – розвивається приховано, часто не проявляючи жодних симптомів. Водночас, у Польщі він є другим за частотою розвитку раком жіночих статевих органів, щороку на нього хворіє близько 3,5 тисяч польок. Цей рак виникає у жінок будь-якого віку, але найчастіше вражає жінок у віці 40-70 років, а найвищий відсоток захворюваності припадає на 50 – 60 років.
Рак матки (рак тіла матки) відноситься до поширених злоякісних пухлин і займає перше місце по частоті серед злоякісних новоутворень жіночої статевої системи і друге місце серед всієї онкологічної патології у жінок.
За даними Національного канцер-реєстру, поширеність РТМ в Україні потягом останніх років збільшилася на 53,8% і становить 25,6 на 100 тис. населення. Захворюваність на цю патологію безпосередньо залежить від віку: ризик розвитку РТМ збільшується в 2-3 рази за кожні 5 років репродуктивного періоду; пік виникнення РТМ відзначається у віці 60-70 років.
Рак зовнішніх статевих органів
Злоякісні новоутворення зовнішніх статевих органів, рак вульви є відносно рідкісними онкологічним захворюваннями. Найчастіше ця недуга розвивається у людей похилого віку (60-70 років), проте останнім часом відзначається тенденція до розвитку раку зовнішніх статевих органів і в більш ранньому віці.
Рак – важлива біологічна проблема ХХ століття. Боротьба з злоякісними пухлинами залишається одною з першочергових задач медичної науки. В структурі захворюваності населення злоякісними пухлинами вагоме місце займають новоутворення жіночих статевих органів: рак шийки матки, рак ендометрію, рак яйників .
До факторів ризику розвитку ракових захворювань відносяться: спадковість (генетична схильність), віруси (вірус папіломи людини, віруси гепатитів В і С, вірус Епштейна-Барра), фізичні фактори (різні види випромінювань, такі як іонізуюче, ультрафіолетове), фактори ризику, пов’язані зі способом життя (паління, вживання алкоголю, відвідування соляріїв, вживання нездорової їжі, надмірна вага тіла, недостатня фізична активність), фактори ризику, пов’язані з екологією (забруднення навколишнього середовища, обробка пестицидами сільхозпродукції та інше), гормональні порушення, передракові захворювання, (аденоматозні кишкові поліпи, міоми або ендометріоз, пігментний кератоз, лейкоплакія або шкірний ріг та інші), старіння.
Характерною особливістю онкозахворювань є відсутність симптомів на ранніх стадіях хвороби. Симптоми, при появі яких настійно рекомендується пройти обстеження на рак: ущільнення на тілі; набряки; тахікардія; випадіння волосся; погіршення апетиту і різке схуднення; тривалий кашель без видимих причин; нетипові виділення і кровотечі; збільшені лімфатичні вузли; часті інфекційні хвороби; наявність ран, виразок, ерозій, які тривалий час не гояться; хронічна втома і погіршення загального стану; постійна дратівливість і нервозність; порушення роботи травної та/або сечовидільної систем; зміна структури і кількості родимок, бородавок, папілом; підвищення температури тіла та ін. Раннє виявлення раку та своєчасне надання допомоги дозволяють покращити прогноз захворювання та значно поліпшити життя хворих!
Раннє виявлення раку складається з двох основних компонентів:
Рання діагностика, яка включає три етапи, що здійснюються в комплексі і своєчасно:
– інформаційно-роз’яснювальна робота та доступ до медико-санітарної допомоги;
– клінічна оцінка, постановка діагнозу і визначення стадії;
– доступ до лікування.
Скринінг. Метою скринінгу є виявлення людей з порушеннями, що дозволяє діагностувати певні ракові захворювання або передрак, і швидкому направленні на подальше діагностування та лікування. Приклади методів скринінгу: тестування на ВПЛ для виявлення раку шийки матки; цитологічне дослідження на рак шийки матки в країнах з середнім і високим рівнем доходу; мамографія для виявлення раку молочної залози.
Важливу діагностичну роль відіграє визначення різних онкомаркерів: простатоспецифічний антиген (передміхурова залоза); раково-ембріональний антиген (молочна залоза і пряма кишка); бета-хоріонічний гонадотропін людини; СА-125 (статеві залози) і ін.
Лікування. Своєчасно поставлений діагноз важливий для призначення належного і ефективного лікування, так як для кожного типу раку потрібен особливий режим лікування, що охоплює один або більше методів, таких як хірургічне втручання, променева терапія та/або хіміотерапія.
Профілактика раку спрямована, перш за все, на усунення канцерогенезу – процесу зародження і розвитку пухлини. Найбільш ефективними заходами профілактики онкологічних захворювань є: відмова від надмірного вживання алкоголю і паління; повноцінне здорове харчування і нормалізація маси тіла; фізична активність; своєчасне проходження медичних оглядів. Відносно попередження форм раку, викликаних вірусами, рекомендується проводити вакцинацію проти інфекцій, що викликаються ВПЛ і вірусом гепатиту В.