Ми співпрацюємо з НСЗУ

Діатермокоагуляція дисплазії та ерозії шийки матки

Традиційно поширеним методом лікування доброякісних захворювань шийки матки була діатермокоагуляція. При моноактивному біполярному методі користуються двома електродами. Неактивний електрод у вигляді металевої пластинки розміром 150-200 см2 підкладають під криж або фіксують до стегна хворий, а активний (у вигляді ножа, гудзики, голки, петлі) є робочим. Під дією струму високої частоти у тканинах утворюється ендогенне тепло з підвищенням температури до 60-100°С, що зумовлює необоротну коагуляцію протеїнів та тканинних рідин.

Показання до застосування діатермокоагуляції:
наявність доброякісних фонових процесів без різкої деформації та гіпертрофії шийки, які при гістологічному дослідженні трактуються як залізисто-папілярні псевдоерозії, дисплазії легкого та середнього ступеня, субепітеліальний ендометріоз.

Методика діатермокоагуляції шийки матки

Після оголення та обробки операційного поля ґудзиковий електрод щільно прикладають до різних ділянок ураженої поверхні спочатку передньої, а потім задньої губи піхвової частини шийки матки. Потім круговими рухами коагулюють нижню третину каналу шийки матки. На поверхні піхвової частини шийки матки утворюється білий струп, який відторгається на 10-12-й день після діатермокоагуляції. Епітелізація ранової поверхні закінчується через 1,5-2 місяці.

Недоліки діатермокоагуляції

  • болючість процедури
  • рясні виділення з піхви
  • можливість кровотеч
  • часті рецидиви захворювання
  • ймовірність ендометріозу шийки матки

Для профілактики ендометріозу діатермокоагуляцію слід проводити за 5-7 днів до менструації. Застосування монополярних електродів дозволяє значно зменшити частоту виникнення підслизового ендометріозу шийки матки.

Після діатермокоагуляції зазвичай не потрібно додаткової обробки тканин. При рясних серозно-кров’янистих виділеннях піхву частину шийки матки щодня змащують 7% розчином перманганату калію протягом 3-5 днів. Після відторгнення струпа рекомендуються змащування шийки маслом обліпихи, шипшини, обробка аерозольним препаратом «Олазоль», препаратами Хонсурид та Локакортен.

Діатермокоагуляція відрізняється майже повною безкровністю, абластичність, незначною небезпекою поширення інфекції. Одужання після діатермокоагуляції відзначається у 93-97% хворих. Однак одним з недоліків цього лікування є глибина впливу, що важко визначається.

Перевагою даного методу є можливість серійно-ступінчастого гістологічного дослідження віддалених тканин та виявлення інтраепітеліального раку.

Найближчі ускладнення діатермокоагуляції

  • кровотечі
  • порушення менструального циклу
  • загострення запального процесу у придатках матки

Віддалені ускладнення діатермокоагуляції

  • «синдром коагульованої шийки»
  • ендометріоз
  • порушення менструального циклу
  • стеноз каналу шийки матки
  • зрощення каналу шийки матки